Вступна кампанія 2023. Абітурієнт 2023

До чого готуватися абітурієнтам?

Хоча до початку вступної кампанії залишилося лише близько півроку, на законодавчому рівні ще не визначено порядок проведення вступних іспитів, у тому числі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та національного тестування (НТ).

Наразі у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти, які регулюють ці питання. Один з них – Урядовий (8228-1), який містить пропозицію Міністерства освіти і науки, та два законопроекти: 8228 (автори – Лариса Білозір та ін.) та 8228-2 (автори – Сергій Бабак, голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій ВРУ, та ін.). Автори перших двох пропонують залишити всі рішення на розсуд Міністерства освіти і науки (що, власне, і було під час минулої вступної кампанії). Скоріше, автори останнього (голова Бабак та ін.) намагаються детально описати в законі, як саме має відбуватися НМТ. І якщо буде прийнятий саме цей законопроект, то Міністерство освіти і науки буде змушене дотримуватися тих механізмів, які вже прописані.

Невідомо, чия ідея зрештою переможе в парламенті. Втім, у загальних рисах позиції МОН та парламентарів мають багато спільного, тож зрозуміло, до чого варто готуватися абітурієнтам. Різниця лише в деталях.

Тож як завершиться навчальний рік і як будуть організовані вступні іспити? Немає жодних сумнівів, що остаточної національної сертифікації цього року не буде. Це чітко визначено в усіх трьох законопроектах. І ніякої сенсації тут немає. На жаль, ми вже давно живемо в такій реальності. З об’єктивних причин остання державна підсумкова атестація в Україні відбулася у 2019 році, до пандемії коронавірусу. ЗНО у традиційному форматі не буде, натомість, як і у 2022 році, буде проведено НМТ.

Пояснює Олег Шаров, генеральний директор департаменту фахової передвищої освіти Міністерства освіти і науки. “Ніхто не відмовляється від ЗНО, але зараз воно не може бути проведене у традиційному форматі через питання безпеки і так далі. Залишаються проблеми з логістикою. Відправити пакет з паперовими завданнями в Україну та за кордон спецпоштою і повернути бланки завдань таким же чином практично неможливо. І, нарешті, фінанси. Бюджетні кошти передбачені, але вже у 2022 році Міністерству довелося залучати додаткові кошти на певний ланцюжок технічних процесів зовнішнього оцінювання. Наше завдання – організувати все так, щоб НМТ було максимально наближено до ЗНО”.

На відміну від минулого року, вже зрозуміло, що НМТ матиме два іспити – обов’язковий та вибірковий. Минулого року були охоплені лише українська мова, математика та історія України, а цього року – іноземні мови та природничі науки (фізика, хімія, біологія та, можливо, географія) (ці предмети пропонуються у законопроекті Сергія Бабака та інших).

Однак, головне питання полягає в тому, які предмети повинні бути включені до багатопредметних іспитів і які предмети можуть бути обрані на власний розсуд. Тут бачення Міністерства освіти і науки та групи народних депутатів різняться. Мультитестовий компонент МОН: позиція Сергія Бабака та ін. Законопроектом (8228-2) Сергія Бабака та ін. пропонується, що кожен вступник буде проходити два тестування НМТ, які відбуватимуться в різні дні.

Перший тест складається з двох обов’язкових предметів (українська мова та математика) і є однаковим для всіх.
Другий тест – з двох предметів за вибором. Перший предмет – історія України/іноземна мова.
Другий предмет – хімія/фізика/біологія/географія або історія/іноземна мова (якщо не було обрано першим предметом).



При цьому, на відміну від минулого року, історія України може стати обов’язковим предметом іспиту. І це гаряче обговорюється серед професійної спільноти, вчителів та батьків. Дехто вважає, що “історична освіта важлива для формування світогляду, а війна показала, до чого може призвести нехтування історією”. “Іспити з історії залиште гуманітаріям, вони потрібні нам для нашої професії, а не навпаки” та “Зараз почнеться реформа історичної освіти”. Коли ми її реформуємо, давайте її випробуємо”, – так дехто вважає.

Народний депутат Наталія Піпа, член парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій та співавтор законопроекту 8228-2, зазначає, що:” Незважаючи на те, що я завжди виступав за максимальне навчання, вважаю, що зараз важливо залишити менше предметів для обов’язкових іспитів замість того, щоб збільшувати розклад за вибором учасників іспитів, адже неможливо розібратися в ситуації на війні, перебуваючи в бомбосховищах та інколи навіть навчаючись онлайн”.




Ми можемо скільки завгодно обговорювати різні ідеї, пропозиції та законопроекти, але зараз у нас є кілька запитань до всіх авторів. Перше питання – чому так пізно почали організовувати вхідний марш? Правила повинні були бути доведені до відома учнів та вчителів заздалегідь, а не за півроку до іспитів. І уряд, і парламентарі зареєстрували проект надто пізно.

Нарешті, відповідно до Закону “Про вищу освіту”, умови вступу до ВНЗ мали бути опубліковані до 15 жовтня. І друге питання: навіщо деталі тестів прописувати в законі? Це не залишає місця для важливих гнучких рішень у воєнний час: будь-яка спроба змінити закон про НМТ у будь-який спосіб має бути проголосована Парламентом як поправка до закону, що розпочинає довгий ланцюг розглядів та обговорень заново.

Наталія Піпа зазначає, що ” Детально прописати такі нюанси, як “перелік осіб, які підлягають перевірці”, не є правопорушенням, але, звісно, такі речі не часто практикуються в законотворчій діяльності. Однак у цьому контексті парламентарі мають власне бачення організації роботи НМТ, яке частково не збігається з баченням уряду. Тому ми зареєстрували альтернативний законопроект, який передбачає те, що важливо. Загальні контури вже є, а деталі та нюанси можуть бути змінені до другого читання, якщо це буде необхідно. Основна увага під час дискусії має бути зосереджена на наступному. А за відсутності такого, раджу заявникам звернути увагу на перелік предметів НМТ, не чекаючи прийняття закону.